Професійна діяльність



 Виступ на засіданні ММО вчителів біології


ДПА – важливий етап у підведенні підсумків навчального процесу. Наскільки забезпечено належний рівень загальноосвітньої  підготовки з`ясується  при здачі іспитів,які будуть важливі не тільки для учнів, а й для вчителів.
Для успішного складання ДПА з біології рекомендується використовувати надані поради:
ü орієнтуватися на самостійне здобування біологічних знань;
ü здійснювати повторення навчального матеріалу з біології за курс «Біологія рослин» (7 клас) та «Біологія тварин» (8 клас);
ü добирати до підготовки та повторення всі доступні джерела біологічної інформації: підручники, довідники, енциклопедії тощо.
У загальному вигляді план повторення матеріалу може мати такий зміст.
1.     Біологія як наука про живу природу. Предмет та засоби вивчення біології.
2.     Система класифікації живих організмів. 
3.     Рослинний та тваринний організм як біологічна система.
4.     Морфологія рослин. Різноманітність рослин.
5.     Будова та життєдіяльність тварин. Різноманітність тварин.
6.     Довкілля і живі організми. Охорона рослинництва та тваринництва.

Для організації якісної підготовки учнів до ДПА з біології необхідно:

1.     Систематизувати завдання варіантів збірників завдань для ДПА по розділах (темах) програми з біології за логікою її змісту.

2.     Відібрати з кожного тематичного блоку завдань найскладніші та скласти календарний план організації їхнього опрацювання.

3.     Запланувати індивідуальні та групові консультації щодо підготовки до ДПА на уроках з відповідних тем та у позаурочний час.

4.     Завдання легкі та середньої важкості винести на самостійне опрацювання учнів, вказати джерела інформації (підручник, посібники – не більше 2-3-х), організувати плановий вибірковий контроль за ходом повторення даного матеріалу.

5.     Ознайомити учнів зі структурою збірників завдань для проведення ДПА з біології, типологією завдань у них та критеріями оцінювання завдань різних типів.

6.     Пояснити учням специфіку роботи із закритими тестовими завданнями різних форматів. 

7.     Актуалізувати в учнів основні навички роботи з тестовими завданнями закритого типу:

  •   заплануй 3 кола роботи з тестами;
  •      починай з найлегших завдань, пропускаючи складні;
  •      на 2-му колі роботи почергово зупиняйся на складних питаннях;
  •      зосереджуйся на одному завданні, не думаючи про інші;
  •      читай завдання до кінця!
  •     користуйся методом включення неймовірного;
  •     на 3-му колі вибирай відповіді, керуючись інтуїцією;
  •      працюй спочатку на листку із запитаннями, а потім заповни бланк відповідей. 

8.     Ознайомити учнів із порядком та зразками оформлення бланків відповідей на тестові завдання ДПА.

9.     Надати учням схеми оформлення типових якісних та кількісних задач, винесених на ДПА.

10.                       Опрацювати з учнями типові плани відповідей на відкриті запитання роботи ДПА:

і зачин (означення обєкту, процесу, явища, актуальність його вивчення);

іосновна частина (опис обєкту, явища, розкриття внутрішніх механізмів його функціонування, причинно-наслідкових звязків);

і висновок (узагальнюючий підсумок, практичне значення розглянутого обєкту, процесу, явища і т.п.).     

11.                       Ознайомити учнів із зразками написання відповідей на відкриті запитання  роботи ДПА.

12.                       Для складних відкритих запитань надати блок-схеми, що відбивають зміст основної частини відповіді, наголосивши на необхідності дотримання учнями індивідуального стилю при розкритті змісту питання.

13.                       Провести одне контрольно-тренувальне заняття, на якому організувати роботу учнів у повній відповідності з вимогами до складання ДПА з біології.

14.                       В кабінеті біології оформити змінний стенд «Як готуватися до ДПА з біології», на якому розмістити:

ь  перелік умінь, що необхідні для успішного складання ДПА;

ь  інструкції щодо проведення ДПА;

ь  зразки завдань та критерії їх оцінювання;

ь  зразки оформлення бланків відповідей на тестові завдання;

ь  зразки розгорнутих відповідей та коментарі до них;

ь  список рекомендованої навчальної літератури для підготовки до ДПА з біології.

15.                       На батьківських зборах ознайомити батьків із структурою  та порядком проведення ДПА з біології, надати батькам рекомендації щодо організації контролю за самостійною домашньою підготовкою учнів до ДПА з біології.

Вимоги до змісту завдань
Державної підсумкової атестації з біології для учнів 9-х класів.
1.                     Завдання для проведення атестації мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими МОН України.
2.                     Атестаційна робота з біології складається з таких розділів програми з біології для 7 – 9 класів:
-   «Людина», «Біологічні основи поведінки людини» – 70 % завдань;
-   «Рослини», «Гриби та лишайники», «Бактерії», «Тварини», «Організми і середовища існування» – 30 % завдань.
Зокрема  має містити наступні елементи змісту:
-   роль біології в практичній діяльності людини;
-   методи вивчення живих об’єктів (спостереження, опис, вимірювання, експеримент);
-  ознаки організмів;
-   особливості рослин, грибів, бактерій, тварин, їх значення у природі та використання у практичній діяльності людини;
-  взаємодія різних видів в природі, правила поведінки в природі;
-   будова рослинних і тваринних клітин;
-  особливості організму людини, його будови та процесів життєдіяльності (тканини, органи і системи органів, процеси життєдіяльності, внутрішнє середовище, імунітет, нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності, профілактика захворювань, правила здорового способу життя, надання першої допомоги).
3.                     Структура  атестаційної роботи включає завдання різних рівнів складності:
-  завдання на відтворення знань, які передбачають уміння розпізнавати типові біологічні об’єкти, процеси, явища; давати визначення основних біологічних понять; користуватися біологічними термінами і поняттями тощо ( 75% завдань).
-    завдання на застосування знань, які передбачають використання уміння описувати, характеризувати, порівнювати біологічні об’єкти, явища, процеси; описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки; використовувати знання у практичній діяльності (25% завдань).
4.                     Структура  атестаційної роботи за формою проведення – тестова. До  роботи включаються:
-  тестові завдання закритої форми (з однією правильною відповіддю, з кількома правильними відповідями, на встановлення відповідності);
-  тестові завдання відкритої форми (з короткою та розгорнутою відповіддю).

Приклади завдань атестаційної роботи
 Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації з біології, або інші збірники завдань з біології, що мають відповідний гриф, з урахуванням вимог, що зазначені вище.

Приклад завдання з однією правильною відповіддю:
Діяльність дощових червів в екосистемах призводить до
А пошкодження коренів рослин
Б  пригнічення розвитку ґрунтових організмів
В  підвищенню родючості ґрунту
Г  зменшенню кількості кисню в ґрунті
Приклади завдань з кількома правильними відповідями:
Укажіть ознаки, які характеризують підшлункову залозу.
1) виробляє гормон інсулін
2) виробляє підшлунковий сік
3) виробляє гормон тироксин
4) виробляє шлунковий сік
5) залоза змішаної секреції
6) травна залоза
Впишіть у текст пропущенні терміни із переліку, що зазначений нижче. Запишіть у текст цифри обраних відповідей.
       Кров переносить від травної системи до клітини тіла ______. Від легень до тканин і органів кров транспортує ______. Кров переносить також ______ - речовини, які виділяються залозами внутрішньої секреції і забезпечують регуляцію діяльності організму.
    Перелік термінів:
1) кисень
2) імунна
3) ферменти
4) поживні речовини
5) гормони
6) вуглекислий газ
Приклад завдання з короткою відповіддю:
Запишіть три складові частини сенсорної системи.
Приклади завдань з розгорнутою відповіддю:
При підвищенні температури середовища організм людини збільшує тепловіддачу. В який спосіб це здійснюється?
Поясніть чому шкідливо носити тісне взуття, а в підлітковому віці – і взуття на високих підборах.

   Іспити, як і більшість явищ життя, — явище пере­хідне. Коли вони закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспити із меншими витратами для свого здоров’я, отримати добрі оцінки та чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.
Іспит можна оцінити як:
·         «перетравлювання» значного обсягу інформації, яке пов’язано з великим навантаженням на мозок;
·         значне емоційне напруження та навантаження на нервову систему;
·         оцінювання не лише знань дитини, а й її особис­тості.
Страх, що виникає у дитини перед іспитом, пояснюється тим, що вона не лише боїться отримати низький бал, а й осоромитися слабкою, невпевненою поведінкою.

Розпорядок дня
 Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних вітамінів і мінералів в організмі й відновлять енергетичні витрати.
 Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему. Не варто відмовлятись від  звичних занять спортом – це буде своєрідним відпочинком.
 Слід пам'ятати про біоритмологічні особливості: «сова» неефективно працює о 6 – 8 год ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2 – 3 год. ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години. 
 Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні, їх можна вживати лише за призначенням лікаря.
 Правильна організація вивчення навчального матеріалу
 Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене.     При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов'язково вчити всі питання поспіль.
 Є й деякі психологічні закономірності, які слід враховувати.
Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам'ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту. 
 Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після і «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20 – 30% упродовж перших 10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв – утретє, а через 8 – 10 год. – учетверте, і ще раз – через добу. 
Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
 Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» запитання.
  Запам'ятати можна найкраще, якщо знати, що є «найближчим»: текст, рисунок, логічна схема
  Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам'ятовується набагато легше.
  Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспиту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Учити разом не варто, а от повторювати навіть бажано. Це краще робити напередодні іспиту.
  Готуватися можна й так: перший день – самостійне вивчення, другий – повторення й переказування один одному. Було б добре розділити теми за інтересами, за складністю, за ступенем засвоєння: один розповідає те, що другий раніше не вивчив.
  Розповідати треба чітко, детально, емоційно. Можна проводити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі запитання, уголос відповідати, привчатися слухати своє мовлення.
  Шпаргалка — річ потрібна 
Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам'ятовує матеріал при конспектуванні, – викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у пам'яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати на іспит не варто.
 
  «Спокійно, тільки спокійно» 
  Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку. Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть із неї вихід. Поставте самі собі підступні запитання й дайте на них відповідь –переборіть свій страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх іще раз.
Спробуйте вдатися до аутогенного тренування. Налаштуйтеся на те, що «у мене все вийде» й повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладання у складний момент, хоч це й нелегко.
   
  Отже, підготовка до державної підсумкової атестації ,має бути  комплексною і проходити за такими напрямками :   
 - фізична підготовка;                                                                                                                       - психологічна  і моральна підготовка ;                                                                                            - предметна підготовка.   
   
Презентація "Формування предметних компетентностей на уроках біології"








Немає коментарів:

Дописати коментар